ГІРЧИТЬ ЧОРНОБИЛЬ, КРІЗЬ РОКИ ГІРЧИТЬ...

На жаль, не всі річниці у наших календарях відмічені червоним святковим кольором, є в нашій історії дні, відмічені гіркотою і сумом.

26 квітня світ відзначає трагічну дату – День Чорнобильської трагедії.

30 років минуло від того дня, коли Україну і світ спіткала страшна трагедія, спричинена вибухом на Чорнобильській АЕС, яка забрала життя багатьох людей. Аварія, що сталася на атомній електростанції в квітні 1986 року, залишається найдраматичнішою та найважчою за своїми наслідками катастрофою в сучасній історії. Вона і зараз впливає на життя мільйонів людей. Її масштаби могли б бути незрівнянно більшими, якби не мужність і самопожертва сотень тисяч учасників ліквідації наслідків аварії. Ризикуючи своїм життям та здоров'ям, вони виконали свій обов'язок і захистили людство від згубного впливу і подальшого розповсюдження радіації.

     Сільська бібліотека разом з бібліотекою коледжу провели для студентів 3 – 4 курсів годину пам”яті « Гірчить Чорнобиль, крізь роки гірчить…»

 Студенти переглянули фільм про загін дозиметристів, які здійснювали контроль за радіоактивним опроміненням, і які закінчували роботу в зоні аварії останніми. « Чорнобиль 3828» . 

 Також в бюібліотеці організована книжкова виставка під назвою « Сюди лелеки не летять, спалив Чорнобиль їхні крила» на виставці представлені документи, фотографії, вирізки із газет і інші матеріали, які стосуються Чорнобильської трагедії. Присутні  учні коледжу та відвідувачі бібліотеки ще раз мали нагоду дізнатись правду про те, як люди приборкували вогонь, про долі ліквідаторів аварії ,та про високу ціну обов’язку, яку заплатили приборкувачі того страшного вогню.

Коли зловісна блискавиця

Сторуко в серце уп’ялась,

І опалила ваші лиця,

І в танці дикому зайшлась,

Коли вже й хмари спопеліли

У знавіснілому вогні, –

Ви смерть приборкати зуміли

На тім, останнім рубежі.

Не віддали їй на поталу

Світанків наших ніжний щем,

Ви, як один супроти стали,

Пекельним січені дощем.

У тій жорстокій веремії

Ви до кінця тримали бій

І пронесли свої надії

Крізь вогнецвіт своїх надій.

Шумлять жита, як і раніше,

Пливуть у небі літаки…

За вас історія допише

Суворі подвигу рядки.

        Ми повинні радіти життю і не забувати всіх рятівників, які відвели від нас страшну катастрофу, і, за інших, непричетних ні до ядерного ремесла, ні до аварії, хто відкрив собою список безневинних жертв. Нехай пам'ять про них буде вічна, як вічним є щорічне полум'я чорнобильських свічок. Присутні на заході вшанували всіх загиблих хвилиною мовчання.